РУСЛАН ГОРДІЄНКО

Я з дитинства малював. Хотів вступати в художку, але подивившись, що там за викладачі і що взагалі відбувається в тому закладі, передумав — і пішов на маркетинг. На одному з курсів побачив, як мій товариш в фотошопі зрізав задні дверцята Волги, і я подумав: “Якого біса? Я теж так хочу!”. І почав розбиратися в дизайнерському софті.

Перша моя агенція була на старій швейній фабриці: ми сиділи серед швейних столів і гір з гудзиків. Піднімалися туди по пожежній драбині, а працювати я прийшов зі своїм монітором — у них стояли маленькі. В одній кімнаті ми працювали, в другій їли і курили. Туалет був в підлозі, як у радянські часи. Пропрацював я в цій “студії” два місяці, але не через умови, а тому що там використовували однакові прийоми в різних проектах — і не було ніякого зростання.

друг перукарні FIRM barbershop

Потім були вже агенції кращі: локальні, мережеві, з великими клієнтами і перспективами. Як тільки мене взяли в хорошу агенцію, я пішов з університету — просто більше не з’явився. Документи до сих пір лежать там.

Мені пощастило одразу знайти справу, яка мені подобається. Постійно з’являлися можливості для зростання і, в загальному, все розвивалося досить гармонійно. Я не метався і не міняв сфери. Якщо набридало — просто міняв місце роботи, причому, нахабнів з приводу зарплати. І все одно мене брали.

Дизайн — це все, що роблять люди для інших людей. Це не творчість. Ти створюєш нове, ти творець, але творча професія — художник, музикант. А дизайнер ближче до інженера. Завдання дизайну — виконувати функцію. Вилку, якою ти їси, дизайнер міг зробити і красивіше, але вона була б менш зручною.

З останньої агенції мене звільнили, тому що я знахабнів остаточно: ліз в завдання менеджерів та взагалі туди, куди лізти мені було не потрібно. Просто тому, що знав як краще. Згодом, я трохи пофрілансив, та відкрив свою студію.

Відкривши її, я зрозумів — змінився рівень гри, стало більше свободи. Ти сам встановлюєш планку, сам через неї стрибаєш, сам вирішуєш, що тобі робити і говорити. А ще почалися гойдалки з грошима: то ти супербагатий і не знаєш куди їх дівати, то на повному дні. Але коли я був на дні, то спокійно до цього ставився: якщо ти тримаєш пачки грошей в руках, а потім вони йдуть, то ти розумієш, що це лише питання часу, коли вони знову прийдуть.

Я займаюся цим, тому що не можу по-іншому, я так думаю. Я емпатичний, мені не все одно, що відбувається з людьми навколо. А спочатку мені здавалося, що це легальне графіті. Я страшно боягузливий і намагаюся ховати це за сміливими вчинками. Але це зараз, а тоді мені подобалася культура графіті, але я боявся, що мене спіймають, якщо буду малювати. А займаючись дизайном, я розумів, що мій віжуал зможуть побачити багато людей на різних носіях.

Коли ведеш свій бізнес, твій найголовніший ворог — це ти. Від тебе ніхто нічого не вимагає, ти сам собі створюєш головний біль. Можеш робити одні і ті ж речі постійно і отримувати за це хороші гроші, але швидко стане нудно. А для мене головне — веселощі. Саме тому я не зупинився на одному бізнесі. У мене є агенція АТАКА, Enkore і сервіс з чищення кросівок Clean Clan.

Навіщо я взагалі все це роблю: по-перше мене драйвить щось складне. Чим складніше — тим веселіше. А по-друге, коли я бачу, що щось не працює, то хочу це виправити. Мене постійно тягне все лагодити, витирати, перефарбовувати, замазувати, підпилювати, налаштовувати, налагоджувати, мирити і дружити між собою.

Але дизайн — це сервісна функція і я роблю це тільки коли потрібно. Наприклад, якщо ти переживаєш про навколишнє середовище, моє завдання — дати тобі можливість переживати діями або комунікаційною підтримкою. Тому я ставлюся скептично до заяв про те, що потрібно змінювати світ. Світу буде добре, якщо всі люди в один момент зникнуть — і світ прекрасно впорається без нас.

Звідки взагалі все це? У 15 років я потрапив в протестантську церкву. Там і почали формуватися мої цінності. Момент турботи про людей — він звідти. А ще мене формував реп, як це не дивно. Такий ось мікс: Біблія і Тупак Шакур. Мої цінності впливають на роботу, впливають на те, чому я вибрав human-centric підхід. І я хочу, щоб всі люди, по можливості, слідували принципам людиноцентричного дизайну: тому що це може вирішити безліч проблем у світі.