Микита Коротич

майстер FIRM

Я стрижу вже 11 років, і у мене з цим все дуже прозаїчно. Я шукав для себе не творчу роботу, як зараз кажуть – перукарське мистецтво – а прикладне, ремісниче заняття, і знайшов його. Пережив зміну багатьох трендів: стрижки були і шоу-бізнесом, і гламуром. Але для мене вони завжди були саме ремеслом, без будь-яких надбудов.

У роботі я люблю те, що можу відразу бачити результат. Я звик їсти життя невеликими шматочками – задумав щось, втілив це, побачив те, що створив, і рухаюся далі. Професія перукаря в цьому плані мені підходить.

Мені подобається отримувати визнання саме за технічну частину роботи. У мене є армія клієнтів, з якими за довгий час ми стали друзями. Але мені лестить, як професіоналу, що багато людей ходять до мене роками і при цьому вони нічого про мене не знають, як і я про них. Вони приходять, ми обмінюємося стандартними фразами, я їх мовчки стрижу, і через місяць вони приходять знову. Тільки за стрижкою. У такі моменти я розумію, що роблю все, як треба: я знаю, що людина прийшла просто за тим, щоб я її підстриг. Для мене це – професійний успіх, гола професія, з якою можна зняти всю мішуру, яку сучасне суспільство на неї нашаровує.

Часу особисто для себе у мене не так багато. Це всього лише годину в день – з шести до семи ранку. Це час, коли мої діти ще сплять, і я присвячую його виключно тому, що цікаво і потрібно тільки мені. Решту 23 години на добу я працюю або приділяю увагу родині. У відпустці я не був вже кілька років, а вихідні проводжу, знову ж таки, з сім’єю. У мене маленькі діти, і я намагаюся не втратити найважливіший період в їх житті.

Я, як людина розсудлива, завжди залишаю за собою право змінювати свою думку і завжди готовий переглядати свої переконання. Я не шанувальник фраз типу «Іди до кінця, стій на своєму». Для мене це звучить так: ти почав щось робити, на півдорозі зрозумів, що робиш повну фігню, але залишити не можеш, оскільки у тебе ж принципи. Це пахне фанатизмом. Я завжди готовий перетравлювати нову інформацію і, якщо потрібно, підлаштовуватися. Як тільки ти в чомусь закостенів і встановив правила, які не можна змінювати, ти відразу починаєш деградувати. Немає нічого статичного, все навколо рухається. А якщо ти сам стаєш статичним і зупиняєшся – це, напевно, означає, що ти перестав жити.

Свобода для мене – це можливість бути здоровим і вільно пересуватися і подорожувати. Але іноді платити за сучасну цивілізацію, достаток, безпеку і задоволення базових потреб доводиться обмеженням свободи пересування. Тому не завжди виходить їхати туди, куди хочеться.

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)
Loading...