Ілля Примак

професійний боксер

“Я ріс на Борщагівці, в дуже неблагополучному районі, де оточення сприяло дешевим наркотикам і алкоголю. В 9 класі я перейшов у приватний ліцей, там навчалися діти непростих батьків – політиків, бізнесменів і суддів – і в моді були елітні наркотики. Але у мене ніколи не виникало бажання спробувати чи наркотики, чи навіть сигарети, чи спиртне. Мої однокласники після занять гуляли в барах і клубах, а я, як дурень, ходив зі спортивною сумкою і після уроків їхав на тренування, а потім додому, робити уроки. Так що дух опору і бажання йти “проти вітру” жили в мені з дитинства.

Уже в 9 класі я мріяв про професію юриста. Відразу після випуску з університету, його я, до речі, закінчив з червоним дипломом, влаштувався працювати за фахом. Проте, мої очікування і реальність розійшлися в діаметрально протилежні сторони, тому через два роки я пішов. Я дуже добре пам’ятаю цей день. Був початок травня, на вулиці хіпстери каталися на велосипедах, студенти гуляли, бородані пили каву, а я сидів перед комп’ютером зі стосом документів і розумінням, що вийду з офісу не раніше опівночі. Я встав, взяв аркуш паперу, написав заяву про звільнення і пішов. З тих пір я більше не працював жодного дня.

Илья Примак
Илья Примак – друг чоловічій перукарні FIRM

Я просто пішов. Не “кудись”, а “від”. Від офісного рабства і кабінетної деградації. Робота була складною, об’єм інформації великим, але при цьому не було розвитку, а ти був лише частиною системи. Звільнення стало моїм найкращим рішенням у житті.

Колись в дитинстві тато відвів мене у спортивну секцію, і на першому ж занятті мені розбили обличчя. Ці синці, гематоми і розбиту губу я запам’ятав назавжди. У той момент у мене виникло бажання дати здачі, стати сильнішим, тому я почав займатися. З тих пір спорт я не кидав. Незважаючи ні на навчання, ні на роботу. Коли я звільнився, з’явилося більше вільного часу, я почав більше уваги приділяти тренуванням, і в результаті я прийшов в професійний спорт. Коли моє хобі стало приносити мені гроші, я зрозумів, що більше ніколи не буду працювати.

Илья Примак

Кожного дня, незалежно від пори року і дня тижня, я прокидаюся о 5:50, чищу зуби, випиваю склянку води, збираю спортивну сумку, гуляю з собакою, снідаю і йду на перше тренування о 7:00. Вдень чи ввечері у мене друге тренування. Режим спланований таким чином, щоб ефективно використовувати день і час відпочинку в умовах великого міста. О 22:30 я вже лягаю у постіль, півгодини обов’язково приділяю на читання і о 23:00 сплю.

З початку цього року я прочитав 6 книг Ремарка. Його першу книгу я випадково купив на зборах в Алушті і з тих пір не можу зупинитися. У своїх творах він пише про “втрачене покоління” періоду між Першою і Другою світовими, і я знаходжу багато паралелей між тим часом і сьогоднішньою Україною. Що 90 років назад, що сьогодні – проблеми одні і ті ж самі.

Книги я не купую, а беру в звичайній районній бібліотеці. Кожного разу, коли я туди приходжу, у всіх починається свято. Уявіть, заходить неголений хлопець-спортсмен весь в татуюваннях, завжди з бійцівським собакою, і бере Ремарка. Бібліотекарі одразу оживають, радять книги, розповідають про письменників. Мені навіть критичний аналіз особливо не треба читати, вони мені про все доповідають. 10 хвилин такого спілкування – і я вже можу блиснути своїми знаннями у будь-якій компанії.

Статистика така, що читаючі чи зацікавлені у своєму власному інтелектуальному і духовному розвитку професійні спортсмени – це велика рідкість. Це не добре, та і не погано. Така реальність.

Илья Примак

Я хочу спробувати себе в ще більшій кількості видів спорту. На даний момент, крім боксу, я займаюся бігом, їздою на шосейному велосипеді, стрибками на батуті та танцями.

Свобода – це стан душі. Відсутність забобонів, домислів, комплексів і вміння забити на думку оточуючих.

Будучи публічною людиною, я пропагую спорт. Як би банально це не звучало, але “в здоровому тілі – здоровий дух”. Так, людина, котра систематично займається спортом, більш ефективна та результативна в житті. З появою спорту змінюється абсолютно все: мислення, образ, ритм, якість, графік життя, сфера інтересів і знайомств. З мого досвіду, у людей, які знаходять час займатися своїм тілом і здоров’ям, рідко буває дисбаланс в житті.

Татуювання – це моя константа і історія водночас. Я можу підстригтися, змінити спортивний костюм на діловий, можу, навпаки, роздягнутися. Але те, що є на моєму тілі, – зі мною завжди і всюди”.

Илья Примак

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)
Loading...