ГЕНА МАГУЗА

Я змінив багато професій, довго перебував у творчому пошуку та ніяк не міг знайти своє. Щось нове завжди цікаво, але дійшовши до певного етапу, ловиш себе на думці, що тобі особливо і не хочеться цього. І так з кожною новою справою.

Останнє, чим я так займався — це фотографія. У ній я теж дійшов до цього моменту, але ще з’явилася думка, що я втомився стрибати по сферах. Я зайнявся самоаналізом і вирішив не наступати більше на одні й ті ж граблі. Проаналізувавши все, зрозумів, що головним пріоритетом для мене завжди були гроші. І прийшов до думки, що потрібно знайти щось, що я буду робити не заради грошей, — для душі. А гроші не залишать мене в стороні. Таке було налаштування.

Стригти я став випадково. Зайшов у FIRM за бальзамом для бороди. Бальзаму не було, але зайшовши, зрозумів, що йти не хочу. Було таке внутрішнє відчуття, що це моє місце, моя атмосфера. У той же день домовився про навчання, — і закрутилося. Я почав занурюватися в атмосферу, перейматися цінностями. Цінності виявилися близькі моїм. Тому я залишився.

Від долі не втечеш. Все відбувається так, як має відбуватися. Головне — бути добрішими до себе і людей. І тоді апріорі у тебе нічого поганого статися не може. Я щиро в це вірю.

Я до всіх звертаюся на ти. І тут немає нічого образливого. Я маю на увазі: «Ти, людина”. Така ж, як я. А людяність для мене і є головна цінність. В першу чергу важливо бути людиною. А бути нею означає нести відповідальність. Потрібно щоб слова збігалися з діями.

Проблема сучасного суспільства в тому, що люди постійно перекладають відповідальність. Ніхто тобі нічого не винен, більш того — ти нікому не потрібен, крім тебе самого. І щоб отримувати задоволення від життя, потрібно підійматися з дивана і робити щось, покладаючись тільки на себе. Життя дає мільйони можливостей щодня. А далі вже твоя справа: користуєшся ти цими можливостями чи ні.

І я керуюся цією філософією по життю, передаю її співробітникам та клієнтам. Буває важко, але я намагаюся. Я хочу побудувати навколо себе товариство людей з такими ж цінностями. Хочу створити місце, куди будь-хто може зайти — навіть не на стрижку. Просто перекинутися парою слів, дізнатися як справи, випити ковток віскі й піти далі.

Деякий час я займався благодійністю. Спочатку це було в рамках тренінгу з саморозвитку, але потім, коли випадала нагода, я намагався не залишатися осторонь. Ніколи не знаєш, що з тобою станеться в майбутньому. А ця енергія циркулює у світі: що віддаєш, те й отримуєш. Усе повертається.

Паралельно я завжди розвивав себе — духовно та в плані умінь. Аналізував свої вчинки та бажання, виходячи з результатів аналізу, коригував стратегію саморозвитку. Так я будую причинно-наслідкові зв’язки й розумію, що мене чекає далі.

Якщо хочеш досягти чогось глобального, недостатньо працювати у своєму графіку. Потрібно постійно працювати, як божевільний. Ілон Маск, Стів Джобс — вони божевільні, вони працювали як коні, 24/7. Потрібно робити більше, ніж інші. Цим я і намагаюся займатися. Копати, їздити, дізнаватися щось нове і використовувати в роботі та в житті.

І якраз зараз у мене твориться повне безумство. Я підприємець, мій бізнес — FIRM X на вулиці Гончара, в самому серці Києва. Управління, операційка, бюджети, планування — це все для мене в новинку. І це просто вибух мозку. Але це круто, така відповідальність — це те, що мені було потрібно. До цього, мені її дійсно не вистачало. Я розумів, що вже перебуваю в зоні комфорту і потрібно рухатися далі, адже ти розвиваєшся тільки коли виходиш з цієї зони. Розвиваєшся, коли у тебе в животі крутить від того, наскільки некомфортно. Тільки тоді ти ростеш, в першу чергу, як особистість.

Я не зустрічав жодного підприємця, який сказав би: “Так все впало з неба, приміщення знайшлося саме, від клієнтів немає відбою”. На жаль, так не буває. Це божевільний досвід і важка цілодобова робота на знос, — і на результат.

Зараз у мене солянка емоцій, в основному позитивних. Я щасливий переживати все це: від втоми та стресу до просто ейфорії, коли все йде за планом. Це тренування в доведенні справ до кінця, досягненні своїх цілей. Я не можу забити на свою справу, поки, як мінімум, не вийду в нуль. Але я спокійний і впевнений у собі як ніколи. За попередні роки я загартувався і зараз у мене зовсім немає сумнівів і страху.

Я шукаю людей близьких мені за цінностями й хочу зібрати навколо себе товариство. Питання майстерності — це питання часу. Підучити, підтягнути — будь-який стане майстром. А ось бути хорошою людиною не навчишся. Хоч у тебе найбільша база клієнтів в місті й десять років досвіду. Якщо ти погана людина — двері відкриті. Тому що люди і є атмосфера.

Я розумію, що і тут я коли-небудь досягну того рівня, коли це стане моєю зоною комфорту. Тому вже зараз думаю, що я тоді буду робити. У майбутньому хочу передавати свої знання іншим, відкрити школу або академію. Це частина моєї філософії — я живу за принципом віддавання. І тут немає стін та кордонів, можна розвивати весь світ і розвивати культуру. Це моя місія і вона допомагає рухатися вперед. Я хочу залишити слід в історії, культурі та людях. Не знаю на якому етапі все це закінчиться, але хотілося б вийти на максимум — який би він не був.