Дмитро Золотоверхий

музикант і стоматолог

Однією ногою я стою в медицині, а іншою в музиці. Мої батьки – стоматологи, а дідусь – зубний технік, і мені з дитинства доводилось проводити досить багато часу у них в клініці. Мені завжди подобалося робити щось своїми руками, і вже в 7 років я зробив свою першу коронку у дідуся в лабораторії.

Дмитро Золотоверхий музикант і стоматолог⠀Дмитро Золотоверхий – друг чоловічой перукарні Firm

В дитинстві у мене вдома був музичний центр, а моя тітка, котра мешкає в США, надсилала багато дисків. Я сідав на колонку з маминою плойкою для волосся в руках і коли мені дуже подобалася якась музика, я відкривав в плойку рот. Можна сказати, саме з того часу я і захоплююся музикою.

В нашому суспільстві споживання, у людей досить дивне ставлення до лікарів. Вони неначе йдуть в магазин за чайником і забувають, що йдуть насправді до людини, яка налаштована їм допомогти і для цього вона постійно вчиться і вдосконалює техніки і знання. І це може вибити з колії настільки, що я довго тримав у голові одну фантастичну думку: щоб пацієнт приходив в лікарню, здавав в реєстратурі свій зуб, потім його приносили б мені – а я б його лікував і віддавав назад. Було б класно.

У мене розвинене почуття емпатії, і я дуже нервуюсь, коли відчуваю недовіру до себе. А це заважає роботі. І це притаманно в основній більшості слов’янам – у мене не було жодного емоційно складного пацієнта з-за кордону. Іноземці завжди кажуть: «Super, fantastic, thank you!». Заради цього простого «Thank you!» І хочеться допомагати людям.

Сейчас дел у меня много и проблемы со временем были, коли я лежав на печі. Если ничего не делаешь — времени нет. Когда плотно себя занимаешь — оно появляется.

Дмитро Золотоверхий музикант і стоматолог

Я ходив у музичну школу і вчився грати на фортепіано, а з приходом метала в моє життя почав грати рок. Потім став ходити в клуб «Хліб» і слухати бейс, джук, віч-хауз і іншу електронну музику. Скачав собі програмне забезпечення для діджеїв Ableton і почав клацати. Перший мій діджейський виступ в Києві відбувся, як не дивно, в клубі «Closer». І, на диво, пройшов відмінно.

Я сором’язлива людина – мені важко знаходити спільну мову з незнайомими мені людьми. Я до сьогоднішнього дня трохи боюсь публіки, а так ти поставив трек, вони його слухають, – і це своєрідне спілкування, просто невербальне.

Мені подобається знаходити хорошу музику і давати слухати її людям. Класно, коли їм це подобається, а коли не подобається – теж не погано: я слухаю крутий трек на дуже великій гучності і мені кайфово.

Дмитро Золотоверхий музикант і стоматолог

Світ змінився. Ми всі висимо на дофаміновому гачку: хочеться бачити своїх друзів онлайн і отримувати від них лайки. Зате є багато позитивних факторів: наприклад, можна все знати – а мені подобається все знати. Постійно хочеться чогось нового і в цьому сетингу дуже просто вчитися. А поки що мені хочеться дізнаватися нове – я живий, я існую. Саме тому мені подобається латинське слово cognitio, котре означає «пізнання».

Раніше я не розумів себе і це позначалося на усьому, чим я займався. Я робив, щоб зробити. І приблизно рік тому я подружився з собою і сьогодні дуже легко знаходжу натхнення у всьому: книгах, фільмах, музиці. Але в основному в людях. Мені потрібен соціальний поштовх: на когось дивитись і на когось рівнятись.

Мене засмучує основна маса людей і взагалі те, що зараз відбувається в Україні. В той же час я обожнюю нашу молодь, нашу творчу тусовку і молодий мозок Києва – це нереально круто.

Я повільно дорослішав. Дуже повільно. Щорічно я озирався назад і думав: «Я був таким дурнем. Але зараз вже нормальний». Проходив ще один рік і я такий: «Блін, знову!». Я брався за купу речей і розривався між ними – поки не зрозумів, що мені потрібно від життя, від чого я отримую задоволення, а від чого ні. Зрозумів, що поки не почну робити лише те, що мені подобається – я не зможу щось змінити. І подружився з собою.

Емоційна гігієна – це найкраща тема. Навіть коли у тебе все добре, круто просто прийти і розповісти комусь, що ти відчував протягом певного проміжку часу. А якщо є якась тривога – це просто обов’язково.

Моя мета в музиці – поділитися з людьми тим, що є в мене в голові. Мені подобається робити щось руками і музика – свого роду крафт. І якщо хоча б одній людині сподобається мій крафт – буде круто.

Я подружився з собою, але змінювати себе тільки почав. Це початок великого шляху, і мені невідомо, що буде далі і куди саме я йду – але мені подобається ця дорога і ці зміни. Вони дають мені колосальну кількість енергії. Я почав робити те, що довгий період часу відкладав на потім і тепер щодня виходжу з дому о 8 ранку, а приходжу пізно вночі. У мене дикий раш – може це просто фізіологія і гормони, не знаю, але мені це дуже подобається.

Довго думав над тим, щоб змінити і нікнейм – щоб ніхто не зміг нагуглити мої старі записи. Але так як я подружився з собою, то вирішив – це ж все одно я. І справжній zolaa., як і ревчік, повинен бути з крапкою.

А мій улюблений діджей – Borys. Кращий селектор і людина, від якого неможливо піти без цілої купи нових платівок. Борисе, скинь мені список платівок, будь ласка!

Дмитро Золотоверхий музикант і стоматолог
Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
Loading...