Дмитро Кислий

Найпереломніший період мого життя – час, коли я прийшов в працювати в FIRM. Це стало для мене моментом переосмислення всього і нереального натхнення. Інші люди з іншим мисленням – я потрапив буквально в інший світ.

До FIRM я був ілюзорно вільний. Пузир цих ілюзій надувався довго: я думав, що я крутий, вмію багато і у мене є все, що потрібно. Прийшовши в FIRM, я познайомився з командою, поспілкувався з клієнтами – і бульбашка луснула. Я став по-справжньому вільний.

Моя мета – постійне самовдосконалення. А щоб удосконалюватися, потрібна свобода. Завжди і скрізь є тиск з боку соціуму. Рамки, шаблони, стереотипи, комплекси. Все життя – це шлях з точки А в точку Б і я говорю не про народження і смерті, а про цілі. Якщо дозволяєш загнати себе в рамки – це відволікає від мети. Але якщо гориш нею – все одно до неї прийдеш.

І в якийсь момент мені набридло стригти, але я довго не наважувався піти. Перемкнула мене смерть моєї кішки. Вона померла у мене на очах і це стало сильним емоційним потрясінням і останньою краплею. Буквально через пару днів я стриг клієнта і в цей момент у меня промайнула думка: “Ось кішці я не міг допомогти, нічого не зміг зробити. Але зі своїм життям я ж щось зробити можу?”. Я зрозумів, що звідти, де я перебуваю зараз, в свою точку Б я не прийду. Тоді і з’явилися мужність і рішучість щось міняти.

Я з 16 років займався спортом і довго хотів тренувати. Але мене зупиняла думка, що я не готовий. І вирішилося це суперечкою “на слабо”. Я написав розписку про те, що за тиждень знайду 15 клієнтів і стану їх тренувати – а інакше збрию все волосся на тілі. Тільки тоді все зрушило з місця – і вийшло відразу ж, без особливих, до речі, зусиль. Завжди потрібен якийсь стусан.

Це було перше, що я зробив у житті так, як хотів. Зробив те, до чого лежала душа. Це і був продукт тієї придбаної мною свободи. Моє тіло, розум і душа вперше були в гармонії – і це нереальне задоволення. Приходиш ввечері додому, а у тебе зіниці більше ніж очі – але тільки тому що ти упоровся мрією. І я не перебільшую.

Будь-яка зміна в житті сильно надихає. Це обумовлено фізіологією – гормональним відгуком. Через зміну обстановки виділяється адреналін і робить тебе максимально зарядженим і мотивованим. Але з досвідом ти розумієш, що ця пристрасть тимчасова. Важливо не піддаватися емоціям, стримуватися, інакше ти швидко загоришся і так само швидко перегориш – і потухнеш.

За своє життя я зустрічав багато людей, які задавали мені прості питання. Чи подобається мені те, що я роблю, чи подобаюся я собі? І ці питання кожен раз змушували задуматися: “А й справді, чи подобається?”. І чесно відповідаючи собі на ці питання, я коригував свій шлях до заповітної точки Б.

У спорті для мене головне здоров’я. Я не бодібілдер, але качався дуже довго. І в якийсь момент мене відвернуло від простого підняття важких предметів. Ну, і звичайно, від того, щоб їсти десять разів на день – якийсь час мене взагалі воротило від будь-якої їжі. Згодом я прийшов до функціонального тренінгу, який робить людину атлетичною, готовою до навантажень і здоровою.

Ти повинен насолоджуватися усіма принадами, які тобі дають Земля і люди. У тебе є шкала здоров’я, а алкоголь, наркотики, та просто сучасне життя, забирають бали на цій шкалі. А спорт заповнює її. І я допомагаю людям заповнити своє здоров’я. Це моя філософія, мій підхід.

У нас немає ділянки в мозку, який відповідає за досягнення конкретних цілей. Мозок в загальному вчиться їх домагатися. А спорт як раз і вчить мозок саме цього. Якщо ти домігся успіхів у спорті, поставив цілі і досяг результатів – то і в будь-якій області вийде. У спорт ти йдеш за внутрішнім станом, а красиве, атлетичне тіло – всього лише приємний бонус. І коли я бачу, як життя моїх клієнтів змінюється вслід за їх тілом – я і сам стаю щасливішим.