Данило Берко

Все почалося у восьмому класі, коли я побачив на Youtube відео, в якому чоловік стриг сейф-пад. Мене дуже здивувало, що це був чоловік і кінцевий результат мені сподобався. До цього мене та всіх моїх знайомих стригли жінки. А кожен мій похід до перукарні закінчувався трагедією через те, що мене ніколи не стригли так, як мені хотілося.

Тоді я зрозумів, що мій шлях буде не такий, як у всіх: школа, університет, робота. Зрозумів, що мені потрібно самому вибирати куди рухатись, потрібно робити вибір, від якого буде залежати моє подальше життя. Я зробив вибір і не жалкую. Тепер моя ціль — стати всесвітньо відомим чоловічим перукарем, давати майстер класи, та й просто стригти у своє задоволення.

Найпереламніший момент у моєму житті стався, коли я закінчив школу і сказав батькам, що не піду до університету, а піду на курси перукарського мистецтва. Вони переживали, бо не були впевнені у цій професії.

Кожен новий клієнт — це як чистий аркуш паперу на якому я пишу свою картину. Найбільше мене заряджає та мотивує, коли я бачу хороший результат своєї роботи і розумію, що хочу і можу ще краще.

Найбільше ж мене мотивують мрії. Мрії про майбутнє, досягнення, як в професійній сфері, так і загалом, в моєму житті. Починаючи думати про це все, я надихаюсь та йду до своїх цілей не дивлячись на перешкоди. І до будь-яких змін ставлюся, як до нових викликів, незважаючи на те, хороші вони чи погані.

З часом, я почав усвідомлювати, що в дорослому світі все не таке ідеальне, як ми це собі уявляємо в дитинстві. Бувають різні люди і до кожної потрібно знайти свій підхід. Я зрозумів — скільки людей, стільки й думок, — і потрібно поважати кожну з них.

В майбутньому, насамперед, я хочу бути хорошою людиною. Людиною, котра може пишатися своїм минулим, котра може розказати цікаві та повчальні історії дітям та онукам. Хочу, щоб мною могли пишатися батьки, хочу, щоб я не просто проіснував, а прожив це життя так, що було б що згадати.