Антон Коба

управляющий магазина одежды Волчок

Раніше я був ледарем. Ну, тобто, робота була — працював то охоронцем у будці, то вибивалою в підпільному казино. Але не було відчуття причетності до чогось і мотивації. І ось в той момент Москва стала для мене школою життя. Грошей, з якими я туди приїхав, вистачило на два тижні. Це було наче останнім ковтком повітря: я зрозумів — далі фініш. І в той момент я переосмислив усе. І став трудоголіком.
Припинивши ледарювати, я жодного дня не прожив без розвитку. Щодня дізнаватися щось нове й робити те, чого не робив раніше, стало моїм вибором і стимулом.

Свою думку я мав завжди, але рідко її висловлював та й узагалі не часто давав відсіч. Завдяки роботі, де я багато за що відповідаю, я врешті-решт навчився цю думку відстоювати. А потім навчився й давати поради.

Антон Коба

Мене мотивують задачі. Наявність їх. Вдома я все обклеїв стикерами з нагадуваннями про те, що маю зробити, а на стіні зробив величезний напис: «Задачі є завжди — їх потрібно лише придумати». Та інколи придумуєш таку нісенітницю, що краще б не робив нічого.

Якщо ти один — можеш дозволити собі все. Наслідки твоїх вчинків можуть бути колосальними, але тобі однаково. А коли у тебе хтось з’являється — починаєш зважувати кожен крок і шукати баланс. А ще починаєш змагання — постійно працюєш над собою, аби бути гідним своєї половини.

Моя тату-студія має назву «Рутина». Я маю два татуювання з цим словом. Воно багато що для мене означає, адже я півжиття прожив у рутині. Робив якісь одноманітні дії і дотримувався шаблону, але тепер моя філософія — вийти з цього кола й постійно творити щось нове. Якщо кавова машина зламалася й не готує американо, можна випити капучино. Я завжди шукаю нові шляхи.

У студію я вкладаю всього себе. Все те таємне, що відбувається за закритими дверима. І це дає плоди, іноді зовсім неочікувані: з татуювань, з художньої роботи випливає багато вторинного і це надихає.

Антон Коба

На всі зустрічі я приходжу за півгодини до початку. Не знаю, як люди можуть спізнюватися, ненавиджу це. А ще не люблю виправдань. Якби я переживав та виправдовувався щоразу, коли помиляюся, — мене б уже не було, я з’їв би сам себе.

Світ змінюється, але якщо у тебе є цінності, які не може зрушити вихід нового айфона, — у тебе все стабільно. Моя цінність — робота. Чим би я не займався.