Андрей Титаренко

“Я народився за Полярним колом, в Якутії, в селищі Черський, що на річці Колима. Мої батьки жили в Севастополі, а на півночі вони були на заробітках. На початку дев’яностих ми повернулися у Крим. Там я навчався в гуманітарному класі гімназії імені А.С. Пушкіна, тому мені було призначено вступити на філологічний факультет МДУ. Після його закінчення вирішив залишитися у Москві і почав працювати в рекламі, але столиця мене спустошувала своєю сірістю і замкнутістю людей. Тому несподівано навіть для самого себе через два роки після закінчення університету я поїхав до Києва, в якому жодного разу в житті до того часу не бував. Я закохався у це місто з першого погляду і залишився тут жити.

Андрей Титаренко – друг чоловічій перукарні FIRM

Всі ці роки я працював у маркетингу і рекламі, протягом п’яти років з друзями був співвласником діджитал-агентства, працював в декількох мережевих агентствах і якийсь час на стороні клієнта – в маркетингу фармацевтичної корпорації.

Шість років тому Олег Мороз (дизайнер і засновник бренду Riot Division) захотів зробити худі з маскою, яке б дозволило хуліганам битися на футболі без остраху бути ідентифікованими поліцією. Потім почалися пошуки свого стилю, концепції, словом, творчий ріст. Рік тому до Олега приєднався я. Зараз бренд перейшов на зовсім інший рівень. Ми готуємо колекції за рік до їх виробництва, показуємо чудеса трансформації. Ми виросли, і з нами виросли наші бунтарі.

Тепер ми говоримо не про хуліганство, а про бунт соціокультурний, про людей, які не хочуть прожити життя всередині корпоративних або державних жорен. Ми робимо речі для людей, які не ходять на роботу в костюмі і краватці. Художники, архітектори, рекламщики, фотографи, відеомейкери. Ну, і просто ті, хто хоче бути хоча б трохи бунтарем.

У команді нас тільки двоє – Олег і я. Звичайно, нам допомагають нереально круті продавці, є контакти з виробництвом, конструктор взуття. Але самим брендом займаємося ми вдвох. Я роблю те, що вмію – маркетинг і бізнес.

Для мене Riot Division став тим, чим ми хочемо зробити його для інших – символом свободи. Тут я займаюся тим, що мені по-справжньому подобається. Я сам собі начальник і підлеглий. Нам з Олегом не потрібно штовхати один одного. Вперше в житті я точно знаю, що мій партнер зайнятий справою 24/7.

Ми послідовні і не робимо того, що не можемо контролювати. Тому все, що ми запускаємо, взуття або рюкзаки, буде якісним, перевіреним нами на собі. Світ змінюється, йому потрібні максимально функціональні речі. Краса через корисність. Внутрішній зміст впливає на форму. І натхнення лежить вже за межами фешн-індустрії.

Я давно перестав вважати одні завдання більш рутинними за інші. Або просто відсік все непотрібне. Мотивації хоч відбавляй. І з кожним позитивним відгуком наших бунтарів або старим одягом, залишеним в магазині після покупки наших речей, її стає все більше.

Недавно ми з Олегом зізналися один одному, що просто придумали собі роботу мрії.

Ось так у дитинстві хотілося – творити, подорожувати. А відпочинок відбувається в процесі.

Свобода для мене – це можливість самореалізації, яку цінують оточуючі. Це можливість створювати, а не паразитувати. І зараз я максимально наближений до свободи”.